Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Патріотичне виховання
- Поетичний доробок від Анастасії Грамм
Поетичний доробок дев’ятикласниці Нововасилівської ЗОШ Анастасії ГРАММ.
Я хочу бачить Україну
У сяйві сонячнім завжди,
Щоб розвивалася неспинно
І рясно скрізь цвіли сади.
Щоб наливалося колосся
Зерном добірним, золотим
І добре людям всім булося
Життям високим і земним.
Щоб милуватись кожен ранок
Безхмарним небом голубим
І не затьмарював світанок
Війни страшної чорний дим.
***
У мене є кумедний песик
І назвала його Рексик.
В нього темно-сіра спинка,
Жваві очі, мов бусинки,
Білі лапки, білий хвостик,
А ще чорний кнопка – носик.
Проводжа мене до школи,
Зустріча, коли прийду.
Дуже любить він зі мною,
Гратись м’ячиком в саду.
Мій собачка дуже здібний –
Чемно лапку подає.
І завжди в моїй кишені
Щось смачне для нього є.
***
Теплий дощик крапотить –
Поливає грядки.
У бабусі на городі
Красота й порядок.
Поливає помідори,
Огірочки для засолу
І капусту, й бурячок,
І пузатий кабачок.
І дерева, і кущі-
Всі купаються в дощі.
Якщо хочеш підрости,
Покупайся в ньому й ти!
***
Шарудить там хтось в кущах,
Може кішка, може птах.
Я тихенько підкрадаюсь,
Нахиляюсь, придивляюсь.
Бачу – м’ячики малі
Покотились по землі.
Це ж маленькі їжачата
Вийшли з татом на зарядку.
Засиділись у кублі
Сірі м’ячики малі.
Всі в рядок швиденько стали,
Лапки й носики сховали.
Видно лиш колючі спинки,
Хоч клади їх до корзинки.
Щось командує їм татко –
Знов всі стали по-порядку.
Розвернулись, оглянулись,
Тільки й бачили їх слід…
Подалися на обід.
***
Так люблю коли падає сніг,
Все пухким килимом накриває
І лягає іскристий до ніг,
Навкруги чепурить, прибирає.
Ось чому білосніжна зима,
Називають тебе „чарівниця”.
Оточила чарівна й німа
І у сні таке рідко присниться.
В легкім інеї вся далина,
Почуття передати не сила.
Може з казки царівна Сніжна
В замок свій льодяний заманила.
