Дзвони пам’яті… Голодомор 1932-1933 р.р.

2017-11-23

Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.

Я зітхну… Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки – твердині, не храми –

Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам’яної гори

Надійшли. Придивляюсь:

«Вкраїна, двадцяте століття»

І не рік, а криваве клеймо:

«Тридцять три»

Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло 85років від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.

Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.

На виконання Указу Президента України від 29 жовтня 2014 року № 830/2014 “Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв Голодоморів” та з метою гідного вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу у Нововасилівській ЗОШ І – ІІІ ст. 24.11.2017 р. було проведено виховну годину «Дзвони пам’яті… Голодомор 1932-1933 р.р.",

Увазі учнів було запропоновано перегляд документальних відео- та фотоматеріалів, що дали змогу унаочнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932-1933 роках.

Щемний спомин про гірке минуле українського народу - у словах старшокласників, комп'ютерній презентації "Геноцид проти українського народу", відеоролику "Голодомор. Україна пам'ятає", пісні О.Білозір "Свіча".

В уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі, люди похилого віку.

Ця виховна година запам’ятається усім завдяки тим емоціям суму, жалю і співпереживання, які вчувалися у кожному слові і русі однолітків, вчителів.